Знайти себе у мирному житті допомогла служба зайнятості
Знайти себе у мирному житті
допомогла служба зайнятості
Кардинально змінити власне життя 35-річна Валерія Медведєва вирішила після повернення з АТО. Родом вона з Полтави. З початком війни на сході країни, не вагаючись, поповнила лави волонтерів – возила автозапчастини у 3-й окремий танковий батальйон «Звіробій». А одного разу не змогла відмовитися від пропозиції командира залишитися у підрозділі зв’язку. Так, на 1 рік і 8 місяців стала пліч-о-пліч з військовими боронити рідну землю. Серед них знайшла і свою «другу половинку» - чоловіка Андрія, з яким після служби повернулися на Чернігівщину.
Розповідає: «Продали квартиру у Полтаві, натомість придбали у смт Мала Дівиця Прилуцького району будинок, машину, корову, кобилу... Щоправда, на сьогодні у господарстві залишились дві собаки, кіт та птиця. Я продовжувала шукати себе в мирному житті».
Ще на війні Валерія мріяла про справу, яка дозволить їй бачити навколо себе людей усміхненими та щасливими. Втілити у життя задумане допомогла служба зайнятості. Фахівці Прилуцької міськрайонної філії Чернігівського обласного центру зайнятості, куди дівчина звернулася за допомогою у працевлаштуванні, запропонували безкоштовно здобути професію перукаря. Пригадує: «Саме майстром перукарської справи мене завжди хотіла бачити мама. А я в дитинстві боялася цієї професії, бо одного разу під час стрижки мені ножицями поранили вушко. Проте, як бачите, згодом я до неї все ж таки прийшла». За професією безробітній довелося їхала до м.Чернігова. Каже: «Три з половиною місяці навчання на базі ДПТНЗ «ЧВПУ побутового обслуговування» пройшли «на однім диханні», дуже вдячна викладачам – вони справжні професіонали».
А тим часом у селищі, де мешкала Валерія, «кипіла робота» по ремонту приміщення колишнього магазину. Там планували облаштувати перукарню, адже жінкам «за красою» доводилося їхати до Прилук, а це додатково витрачені час та кошти. Ремонт робили «усім миром», допомагали й спонсори, серед яких Роман Мороз - українець, який мешкає у Німеччині, та його мати - киянка Юлія Андріївна. Добрий почин підтримали й односельці. До роботи долучилися сім’я Легушенків, Юрій Лозовий, Валерій Горбань, подружжя Надія та Ярослав Бондар-Веремеєнко з Луганська та інші.
І сьогодні жителі смт. Мала Дівиця на Прилуччині можуть пишатися – у них таки є перукарня і назвали її на честь нашої героїні - «Валерія». Сьогодні в ній працюють, окрім Валерії Медведєвої, ще 2 жінки, які надають перукарські послуги та послуги з манікюру, роблять жінок цього селища красивими та щасливими.
