Дерев’янко Руслан Петрович (12.09.1984 – 07.08.2022)
Герої не вмирають
Дерев’янко Руслан Петрович
(12.09.1984 – 07.08.2022)
Дерев’янко Руслан Петрович народився 12 вересня 1984 року в селі Дмитрівка(Жовтневе) в багатодітній родині.
Закінчив Жовтневу школу І-ІІ ступенів, продовжив навчання у Малодівицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Після закінчення навчання був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України у сухопутні війська.
Після служби в армії Руслан працює у місті Києві в охороні, на різних роботах.
У серпні 2014 року після збройної агресії росії на сході України Руслана мобілізовують для виконання завдань антитерористичної операції. Служив на посаді кулеметника, був поранений, перебував на лікуванні у військовому шпиталі, після якого продовжив нести службу.Демобілізувався у вересні 2015 року.
Після служби знайшов свою другу половинку Марію, створили сім’ю. Останні роки Руслан працював в ТОВ «ГАРАНТБУД» в селі Обичів.
Руслан був дуже спокійним, товариським, щирим, відповідальним хлопцем, любив свою сім’ю, рано залишився без батька.
Руслан ніколи не хизувався своїми бойовими заслугами. Найбільше Руслан захоплювався футболом і завжди свій вільний час проводив на сільському стадіоні із дітьми, сам же грав за місцеву футбольну команду «ШТУРМ».
З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів Руслана, як воїна з досвідом, мобілізують у ЗСУ для відсічі збройної агресії росії, для захисту мирного життя і спокою.
В кінці липня 2022 року на Донеччині під Бахмутом під час ворожого артилерійського обстрілу Руслан загинув. Похований в рідному селі на місцевому кладовищі. В його честь перейменовано вулицю в селі Дмитрівка, де він проживав з дитинства.
Вічна слава і пам’ять нашому Герою!
