Малодівицька громада

Чернігівська область, Прилуцький район

Лозовий Олександр Володимирович (06.08.1963 – 10.05.2022)

Дата: 14.08.2025 14:50
Кількість переглядів: 93

Фото без опису

Герої не вмирають!

Лозовий Олександр Володимирович

(06.08.1963 – 10.05.2022)

 

Він пройшов пекло Афганської війни, зробив успішну кар’єру, був люблячим сином, чоловіком, батьком і дідусем, а коли ворог знову ступив на українську землю — без вагань повернувся на фронт, щоб захистити Батьківщину.

Олександр Володимирович Лозовий народився 6 серпня 1963 року у селищі Мала Дівиця. Навчався у Малодівицькій школі, яку закінчив у 1980 році, після чого вступив до Ніжинського технічного училища №2.

У 1981 році був призваний до лав Збройних Сил України та направлений для виконання інтернаціонального обов’язку в Республіку Афганістан.

Після закінчення військової служби працював на заводі «Більшовик» та навчався у Київському політехнічному інституті. Тут зустрів свою майбутню дружину Світлану, з якою одружився у 1985 році. У подружжя народилися син і донька.

Професійна діяльність Олександра Володимировича була успішною: він обіймав посаду заступника директора, а згодом — директора департаменту логістики компанії «Агромат». За свою працю був відзначений Відзнакою Президента України.

У перші дні повномасштабного вторгнення, не вагаючись жодної миті, Олександр добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь у визволенні Чернігівщини та Сумщини. Згодом його десантно-штурмову бригаду було направлено на Донеччину.

10 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання у місті Бахмут, Олександр Володимирович Лозовий загинув, героїчно виконуючи свій військовий і громадянський обов’язок у боротьбі за незалежність України.

Поховали Героя в місті Києві.

Колеги та друзі пам’ятають його - як надійного товариша, доброзичливого, відповідального, щирого, завжди готового підтримати у важку хвилину. Для рідних він назавжди залишився люблячим сином, чудовим дідусем, батьком, чоловіком і братом, який був поруч і в свята, і в будні.

Він вижив у пеклі Афганської війни й через 40 років знову прийняв бій — цього разу за свободу та цілісність своєї держави.

Вічна пам’ять і слава Олександру Лозовому


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора